Слідство бездіє: як подати скаргу слідчому судді

Коли зволікання слідства стає порушенням закону

Затягування рідко виглядає як відкрита відмова працювати. Частіше це тиша: заяву подано, а витягу немає; клопотання здано, а відповіді не було; речі вилучили, а повертати не поспішають.

Для суду має значення не ваше відчуття, що справа стоїть, а конкретний обов'язок із конкретним строком. Коли КПК зобов'язує слідчого чи дізнавача вчинити певну дію у визначений час, а цього не сталося - з'являється предмет для скарги.

Тому підготовка починається з розкладання ситуації на епізоди: яка дія мала бути виконана, до якої дати, на підставі якої норми і чим підтверджується, що її не було.

Заяву про злочин подано, а провадження не відкрито

Це найчастіший привід звернутися до слідчого судді. За ч. 1 ст. 214 КПК відомості про кримінальне правопорушення вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви або самостійного виявлення обставин. Розслідування має розпочатися одразу, а витяг з реєстру заявник отримує протягом наступних 24 годин.

Відлік досудового розслідування ведеться не від дати вашої заяви, а від моменту внесення відомостей до реєстру. Поки запису немає - формально не робиться нічого: не допитують, не призначають експертиз, не витребовують записів камер.

Скарга в такій ситуації містить дві вимоги: визнати бездіяльність незаконною та зобов'язати внести відомості до реєстру. Разом із нею подають копію заяви, ордер адвоката і копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

• копія заяви з відміткою про прийняття або чек про поштове відправлення
• талон-повідомлення, якщо заяву приймали в органі поліції
• письмові відповіді, у яких вам повідомляють будь-що замість витягу з ЄРДР
• звернення до керівництва органу розслідування та отримані на них відповіді
• розрахунок часу, що минув від подання заяви

Що саме можна оскаржити слідчому судді

Перелік у ст. 303 КПК закритий. На досудовій стадії оскаржити можна тільки те, що прямо назване в законі, - і це головна причина, чому скарги повертають без розгляду по суті.

Крім переліченого, оскаржують рішення про зміну порядку розслідування за главою 39 КПК (провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру), відмову прокурора задовольнити скаргу на недотримання розумних строків, відмову в задоволенні клопотання про негласні слідчі дії, а за певних умов - і саме повідомлення про підозру: після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у кримінальному проступку або двох місяців - у злочині, але не пізніше закриття провадження чи звернення до суду з обвинувальним актом.

Окремим пунктом у переліку стоїть неповернення тимчасово вилученого майна у випадках, передбачених ст. 169 КПК, - це питання тісно пов'язане з арештом майна у кримінальному провадженні. Коло тих, хто може скаржитися, закон визначає окремо для кожного пункту переліку: це заявник, потерпілий, підозрюваний, їхні представники та законні представники, захисник, володілець тимчасово вилученого майна, а також інша особа, чиї права обмежуються під час розслідування.

• невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про правопорушення
• неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК
• нездійснення інших процесуальних дій, які слідчий, дізнавач або прокурор зобов'язані вчинити у визначений Кодексом строк
• зупинення досудового розслідування
• закриття кримінального провадження - слідчим, дізнавачем або прокурором
• відмова у визнанні особи потерпілою
• відмова в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій

Скільки часу є на скаргу і чому строк критичний

За ст. 304 КПК скарга подається протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення оформлене постановою, ці десять днів рахують від дня, коли ви отримали її копію.

Пропущений строк - не формальна дрібниця. Слідчий суддя повертає таку скаргу, і робить це без оцінки того, чи мав слідчий рацію по суті; поновити строк можна лише окремим клопотанням і лише за поважних причин пропуску. Тому дату отримання кожної постанови варто фіксувати одразу: зберігати конверт, розписку, штамп канцелярії.

Провадження за скаргою не відкриють і тоді, коли оскаржується те, чого немає в переліку ст. 303 КПК; такі доводи закон дозволяє заявити пізніше - у підготовчому провадженні в суді. Ухвалу про повернення скарги або про відмову у відкритті провадження можна оскаржити в апеляційному порядку.

Як відбувається розгляд і що вирішує суддя

Скаргу розглядає слідчий суддя місцевого суду за місцем проведення досудового розслідування. Строк розгляду - не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги; для скарг на постанову про закриття провадження - п'ять днів.

Засідання проводять за участю особи, яка подала скаргу, та слідчого чи прокурора, чиє рішення оскаржується. Неявка слідчого, дізнавача чи прокурора розгляду не перешкоджає, а от участь самого скаржника або його захисника чи представника закон вважає обов'язковою. Важливо розуміти: подання скарги само по собі не зупиняє виконання оскаржуваного рішення чи дії.

За результатами суддя може скасувати оскаржувану постанову, зобов'язати припинити дію або зобов'язати вчинити певну дію. Ухвала слідчого судді за скаргою здебільшого оскарженню не підлягає - виняток становить відмова в задоволенні скарги на постанову про закриття провадження.

Розумні строки і продовження розслідування

Окремий інструмент - скарга на недотримання розумних строків за ст. 308 КПК. Її подають не судді, а прокурору вищого рівня, і розглянути її мають протягом трьох днів. Якщо прокурор відмовляє, вже ця відмова оскаржується слідчому судді за ст. 303 КПК.

Коли слідчий готує клопотання про продовження строку досудового розслідування, сторона захисту має право подати письмові заперечення - таку можливість дає ч. 3 ст. 295 КПК. Подають їх тому, хто вирішуватиме питання: прокурору, а якщо строк продовжує слідчий суддя - до суду. У запереченнях зазвичай показують, що названі слідчим причини не пояснюють, чому потрібні дії не були виконані раніше, у вже наданий час.

Заперечення не гарантує відмови у продовженні строку. Але воно фіксує позицію захисту в матеріалах провадження і змушує прокурора мотивувати своє рішення предметно, а не однією фразою.

Що скарга дає практично

Навіть якщо слідчий суддя скаргу не задовольнить, робота не буде марною.

Багато залежить від того, як оформлені ваші попередні звернення. За ст. 220 КПК клопотання розглядають у строк не більше трьох днів з моменту подання, а про повну чи часткову відмову виносять вмотивовану постанову й вручають її копію заявнику. Саме ця постанова відкриває шлях до оскарження - без неї предмета для скарги часто просто немає.

Тому клопотання подають письмово і під реєстрацію, а не проговорюють усно в коридорі.

• бездіяльність перестає бути невидимою: у неї з'являється дата, документ і судова оцінка
• слідчий або прокурор нерідко виконує потрібну дію ще до засідання, щоб зняти питання
• у матеріалах провадження залишається письмовий слід порушення, на який можна спиратися далі
• відмови в клопотаннях доводиться мотивувати, а не залишати без відповіді
• ви отримуєте реальне уявлення про те, на якій стадії перебуває справа

Чого краще не робити, поки чекаєте на рух у справі

Більшість втрачених можливостей у цій процедурі пов'язані не зі складністю права, а з простими організаційними речами.

• не покладатися на усні обіцянки: «розглянемо» без документа юридично не існує
• не викидати конверти та повідомлення - дата отримання визначає початок строку на скаргу
• не подавати звернення в довільній формі замість скарги: це різні процедури з різними наслідками
• не пропускати десятиденний строк у надії, що ситуація владнається сама
• не підписувати документи й не давати пояснень, зміст і наслідки яких вам не пояснили