Арешт майна і вилучені речі: як повернути своє

Три схожі процедури, які означають різне

Люди зазвичай кажуть «у мене забрали речі» і мають на увазі щось одне. Насправді за цим стоять три різні процедури, з різними правилами й різними строками. Від того, яка саме застосована у вашій ситуації, залежить, який документ подавати і куди.

Усі три входять до переліку заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК). Загальне правило для них спільне: застосовуються за ухвалою слідчого судді або суду, крім випадків, прямо описаних у кодексі (ст. 132 КПК). І слідство щоразу має довести суду три речі - що підозра обґрунтована, що потреби розслідування виправдовують саме такий рівень втручання і що застосування саме цього заходу дозволить виконати завдання, заради якого слідство звертається до суду.

• Тимчасове вилучення майна - річ фактично забрали під час обшуку, огляду чи затримання. Окремої ухвали для самого вилучення не потрібно, але далі вмикається жорсткий строк.
• Арешт майна - ухвала слідчого судді, яка забороняє розпоряджатися річчю, а іноді й користуватися нею. Фізично річ при цьому може залишатися у вас.
• Тимчасовий доступ до речей і документів - сторона отримує право ознайомитися з ними та зняти копії; вилучити оригінали можна лише тоді, коли це прямо дозволив слідчий суддя.

Перший строк, який працює на власника

Найважливіше правило власники пропускають найчастіше, бо на місці про нього ніхто не розповідає. Якщо річ тимчасово вилучили, слідчий або прокурор зобов'язані звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт цього майна - і зробити це швидко.

За загальним правилом таке клопотання подають не пізніше наступного робочого дня після вилучення. Якщо ж речі забрали під час обшуку або огляду, що проводилися за ухвалою слідчого судді, строк становить 48 годин (ч. 5 ст. 171 КПК). Не встигли - майно має бути негайно повернуте тому, у кого його забрали.

Тому перше, що робить захисник, - встановлює точну дату і час вилучення за протоколом, а потім перевіряє, чи взагалі подавалося клопотання про арешт і коли саме. Досить часто саме тут з'являється підстава повернути речі, не заглиблюючись у спір по суті справи.

Що закон дозволяє вилучати

Вилучити можна не все, що є в приміщенні. Кодекс окреслює чотири групи майна (ч. 2 ст. 167 КПК), і для кожної потрібні достатні підстави вважати, що річ належить саме до неї.

Робочі ноутбуки, каса підприємства, бухгалтерія за кілька років чи особисті телефони працівників автоматично під ці категорії не підпадають. Якщо з протоколу не видно зв'язку між річчю і подією, яку розслідують, це аргумент на вашу користь.

• знаряддя і засоби правопорушення або речі, на яких залишилися його сліди;
• те, що використовувалося для схиляння особи до правопорушення, його фінансування чи як винагорода за нього;
• предмет правопорушення, зокрема речі, обіг яких обмежений законом;
• майно, одержане внаслідок правопорушення, доходи від нього, а також те, у що його перетворили.

Тимчасовий доступ: коли забирають оригінали документів

Тимчасовий доступ (ст. 159 КПК) - це передусім можливість ознайомитися з речами й документами та зробити копії. Вилучення оригіналів є окремим питанням, яке слідчий суддя вирішує прямо в ухвалі, і воно потребує самостійного обґрунтування.

У клопотанні сторона має описати обставини справи, вказати кваліфікацію, перелічити конкретні речі та документи, пояснити, чому вважає, що вони перебувають у певної особи, і яке вони мають значення для встановлення обставин (ст. 160 КПК). Якщо йдеться про відомості з охоронюваною законом таємницею - ще й довести, що інакше ці обставини не встановити. Для окремих категорій доступ узагалі не надається (ст. 161 КПК).

Цей інструмент працює в обидва боки. Захист теж може просити тимчасовий доступ - наприклад, до записів камер, банківських виписок чи внутрішніх документів компанії, які підтверджують вашу версію подій. Отримані так матеріали стають частиною позиції захисту і нерідко допомагають поставити під сумнів допустимість доказів сторони обвинувачення.

Клопотання про скасування арешту майна

Якщо арешт уже накладено, це ще не фінал. Стаття 174 КПК дозволяє звернутися з клопотанням про його скасування - повністю або щодо окремих об'єктів.

Подати таке клопотання можуть підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник чи законний представник, а також інший власник або володілець майна і представник юридичної особи, щодо якої ведеться провадження. Окремо закон захищає тих, хто не був присутній під час розгляду питання про арешт, - типова ситуація, коли арештували майно людини, яка дізналася про справу постфактум.

Підстав для скасування дві: потреба в подальшому застосуванні заходу відпала або арешт від початку накладено необґрунтовано. Довести це має той, хто звертається. На досудовому розслідуванні клопотання розглядає слідчий суддя, у судовому провадженні - суд, і зробити це мають не пізніше трьох днів після надходження документа. Про час і місце розгляду повідомляють і заявника, і того, за чиїм клопотанням майно арештували.

Майно не повертають: скарга слідчому судді

Буває, що строк на клопотання про арешт минув, арешту немає, а речі досі в слідчого. Це бездіяльність, і вона оскаржується окремо: неповернення тимчасово вилученого майна прямо назване серед рішень, дій і бездіяльності, на які подають скаргу слідчому судді (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК). Право на скаргу має володілець вилученого майна.

Строк - десять днів з моменту бездіяльності; якщо рішення оформлене постановою, відлік починається з дня, коли ви отримали її копію (ч. 1 ст. 304 КПК). При обчисленні день, від якого починається строк, до уваги не береться (ч. 5 ст. 115 КПК). Пропущений строк - найчастіша причина, через яку скаргу повертають, не розглядаючи по суті. Але це ще не кінець: якщо причини затримки поважні, слідчий суддя може поновити строк за вашим клопотанням (ч. 2 ст. 304 КПК). Просити про це варто одразу разом зі скаргою і пояснити, чому час було втрачено.

У самій скарзі ви просите зобов'язати повернути конкретне майно з описом і, за можливості, серійними номерами. Про сам механізм подання докладніше - у матеріалі про скаргу слідчому судді.

Практичні кроки для власника бізнесу

Більшість спорів про повернення майна вирішуються ще на місці - у момент складання протоколу. Ось що реально допомагає потім.

• Отримайте копію протоколу з описом усього вилученого. Без документа, де зафіксовано, що саме і коли забрали, будь-яка подальша вимога повисає в повітрі.
• Перевірте опис до підпису: марка, модель, серійний номер, кількість, стан. Запис «системний блок - 1 шт.» через півроку неможливо ідентифікувати.
• Внесіть зауваження до протоколу, якщо опис неповний або не збігається з фактично забраним. Це ваше право, і воно нічого не коштує.
• Просіть про копіювання інформації з електронних носіїв замість вилучення обладнання, коли для слідства має значення саме інформація, а не пристрій.
• Зафіксуйте дату й час завершення слідчої дії - від цього моменту рахуються і 48 годин, і наступний робочий день.
• Тримайте актуальні резервні копії бухгалтерії та робочих файлів поза офісом. Це звичайна турбота про безперервність роботи, а не протидія розслідуванню.
• Визначте одну людину, яка комунікує зі слідчим і адвокатом, щоб інформація не губилася між відділами.

Чого краще не робити

Не варто розраховувати, що майно повернуть само собою після завершення справи: без поданого клопотання чи скарги строки просто спливають. Так само мало сенсу в суперечці на місці - вона не змінить обсяг вилученого, а от письмове зауваження в протоколі змінить.

І окремо: спроби домовитися неформально або сховати частину майна не працюють на вашу користь - вони створюють нову проблему замість вирішення старої. Право власності захищене ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і саме на цих гарантіях будується аргументація в суді.