Негласні слідчі дії: прослуховування, стеження та межі законності

Чим негласні дії відрізняються від звичайного слідства

Обшук чи допит ви бачите на власні очі. Негласні слідчі (розшукові) дії влаштовані навпаки: ані про сам факт, ані про методи їх проведення людині не повідомляють, поки триває робота. Правила для них зібрані в главі 21 Кримінального процесуального кодексу - це статті 246-275 КПК: спочатку загальні положення (ст. 246-257), а далі - окремі види негласних дій.

Це не «оперативна робота десь поза справою». Негласні дії - повноцінна частина досудового розслідування, і до їхніх результатів застосовують ті самі вимоги, що й до будь-якого іншого доказу у провадженні.

Перелік таких дій закритий. Найчастіше в реальних справах трапляються ось ці.

• аудіо- та відеоконтроль особи (ст. 260 КПК) і аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК);
• накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмка (ст. 261, 262 КПК);
• зняття інформації з електронних комунікаційних мереж - те, що в побуті звуть прослуховуванням телефону (ст. 263 КПК);
• зняття інформації з електронних інформаційних систем: комп'ютера, поштової скриньки, хмарного сховища (ст. 264 КПК);
• обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК);
• спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК) та моніторинг банківських рахунків (ст. 269-1 КПК);
• контроль за вчиненням злочину, зокрема контрольована закупка (ст. 271 КПК).

У яких справах прослуховування взагалі можливе

Перше обмеження - тяжкість. Основний масив негласних дій (зокрема ст. 260, 261, 262, 263, 264 в частині дій за ухвалою слідчого судді, 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 КПК) закон дозволяє тільки в провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. Межу проводить ст. 12 КК України: тяжким є злочин, за який передбачено позбавлення волі понад п'ять і не більше десяти років, особливо тяжким - понад десять років або довічне. Якщо санкція м'якша, злочин є нетяжким - і перелічені вище негласні дії в такій справі не дозволені.

Друге обмеження - безвихідність. Ст. 246 КПК допускає негласні дії лише тоді, коли відомості про злочин і про особу, яка його вчинила, отримати в інший спосіб неможливо. Прослуховування не призначають «для повноти картини», якщо ту саму інформацію дає виїмка документів або допит.

Саме тут виникає найбільше суперечок. Скажімо, у справах про незаконний обіг наркотиків контроль за вчиненням злочину застосовують часто, і питання, чи справді потреба була саме в негласній дії, стає окремим предметом дискусії в суді.

Хто дає дозвіл і на який строк

Найчутливіші дії - ті, що зачіпають таємницю спілкування, житло та приватне життя, - може дозволити лише слідчий суддя апеляційного суду (ст. 247, 248 КПК). Звертається до нього прокурор або слідчий за погодженням із прокурором. Частину дій слідчий чи прокурор призначає власною постановою, до змісту якої ст. 251 КПК висуває окремі вимоги.

Рішення про контроль за вчиненням злочину приймає виключно прокурор. Він же може заборонити розпочату дію або припинити її подальше проведення - слідчий зобов'язаний доповідати йому і про саме рішення, і про отримані результати.

Дозвіл не безстроковий. За ст. 249 КПК ухвала слідчого судді діє обмежений час - у чинній редакції за загальним правилом до двох місяців - і може продовжуватися, але не довше за строк досудового розслідування. Ст. 250 КПК описує виняток: у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням тяжкому чи особливо тяжкому злочину з обмеженого переліку розділів КК, наведеного в самій статті, дію можна почати до ухвали, негайно звернувшись до суду. Якщо суддя дозволу не дасть, зібране підлягає знищенню.

Коли вам скажуть, що за вами стежили

Мовчання не вічне. Ст. 253 КПК зобов'язує прокурора або слідчого за його дорученням письмово повідомити людину, чиї конституційні права були тимчасово обмежені, про факт і результати негласних дій. Орієнтир - протягом дванадцяти місяців з дня їх припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

На практиці більшість людей дізнається про негласні дії при відкритті матеріалів у порядку ст. 290 КПК або одночасно з врученням підозри. Якщо повідомлення не надходило взагалі, а протоколи в справі є, - це самостійний привід поставити питання про дотримання процедури.

Як записи перетворюються на доказ

Хід і результати фіксують за ст. 252 КПК: складається протокол, до нього додаються носії - аудіо, відео, роздруківки. Матеріали передають прокурору, і вже він вирішує, чи використовувати їх у доказуванні.

Ст. 256 КПК дозволяє використовувати протоколи та додатки до них як докази на загальних підставах. З цього випливає й зворотне: їх можна перевіряти, оспорювати та вимагати дослідження в судовому засіданні. Осіб, які безпосередньо проводили негласні дії, можна допитати як свідків.

Якщо матеріали хочуть використати в іншому провадженні, потрібне окреме рішення слідчого судді (ст. 257 КПК). Інформація, яка до справи не увійшла, знищується за правилами ст. 255 КПК.

Порушення, які руйнують результати негласних дій

Захист рідко сперечається зі змістом самого запису - сперечаються з тим, як його отримали. Наслідок серйозний: за ст. 87 КПК докази, здобуті внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, суд визнає недопустимими, а разом з ними часто відпадають і похідні від них матеріали. Детальніше - про недопустимі докази.

Типові претензії до негласних дій виглядають так.

• дію провели у справі про злочин, тяжкість якого не дає на це права;
• у клопотанні не показано, чому потрібну інформацію неможливо було здобути звичайними слідчими діями;
• запис зроблено після спливу строку ухвали, щодо іншої особи, іншого номера чи іншого місця, ніж дозволив суд;
• стороні захисту відкрили лише протоколи, але не самі ухвали слідчого судді та постанови, на підставі яких діяли;
• у справі немає оригінального носія або протокол складено з відступом від вимог ст. 252 КПК;
• під час контролю за вчиненням злочину людину фактично підштовхнули до дій, яких вона не планувала: ст. 271 КПК прямо забороняє провокувати на злочин.

Що робить адвокат, коли в справі є НСРД

Робота починається з документів, а не з прослуховування записів. Порядок дій приблизно такий.

• домагається відкриття всіх процесуальних документів-підстав: клопотань, ухвал слідчого судді, постанов прокурора, доручень оперативним підрозділам;
• звіряє дати - коли видано дозвіл, коли фактично зроблено записи, коли складено протоколи;
• перевіряє, чи відповідала кваліфікація на момент отримання дозволу вимозі щодо тяжкості злочину;
• перевіряє повноту носіїв: чи наданий увесь масив запису, а не окремі дібрані фрагменти;
• заявляє клопотання про дослідження записів безпосередньо в судовому засіданні;
• ставить запитання особам, які проводили негласні дії та складали протоколи, під час їх допиту;
• послідовно порушує питання недопустимості - і в підготовчому засіданні, і під час судового розгляду.

Що робити вам, поки триває справа

Найгірше рішення - діяти імпульсивно. Кілька спокійних кроків дають значно більше.

Сам факт негласних дій не означає обвинувального вироку: у справі з'явився масив матеріалів, який потребує ретельної перевірки, і ця перевірка є вашим правом. Ось із чого варто почати.

• залучіть захисника одразу, щойно дізналися про негласні дії, - до перших пояснень, а не після них;
• не намагайтеся самостійно з'ясовувати, стежать за вами чи ні, і не робіть кроків, які згодом можуть тлумачитися як спроба вплинути на розслідування;
• письмово фіксуйте, коли і які документи вам вручали: ці дати згодом стають аргументом;
• збережіть усе, що підтверджує вашу версію подій, - листування, чеки, квитки, дані про пересування;
• деталі справи обговорюйте з адвокатом особисто: спілкування із захисником охороняється адвокатською таємницею.