Стаття 309 чи 307: де межа між зберіганням і збутом

Одна речовина - дві різні статті

Стаття 309 КК стосується виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, коли людина робила це для себе. Стаття 307 описує ті самі дії, але вчинені з метою збуту, а також сам збут.

Перелік дій у двох статтях майже збігається. Юридично їх розводить одна обставина - був чи не був намір передати речовину іншій людині. Тому в таких справах спір рідко точиться навколо того, чи існувала речовина. Спір іде про мету.

Збутом судова практика визнає будь-яку передачу речовини іншій особі - і за гроші, і без них: продаж, обмін, подарунок, розрахунок за борг. Продаж тут не обов'язковий, і саме це часто стає несподіванкою для людини, яка «просто передала знайомому».

Невеликий, великий, особливо великий: звідки беруться розміри

Розмір не визначають на око. Для кожної речовини діють окремі таблиці, затверджені Міністерством охорони здоров'я, де прописані межі невеликого, великого й особливо великого розмірів. Для різних речовин ці цифри відрізняються кардинально.

Розмір впливає одразу на дві речі: чи буде взагалі кримінальна відповідальність і за якою частиною статті кваліфікують дії. Тому вага й чистота речовини - не технічна деталь, а фактор, що змінює долю справи.

• невеликий розмір наркотичного засобу чи психотропної речовини без мети збуту - як правило, адміністративна відповідальність за ст. 44 КУпАП; на аналоги ця стаття не поширюється;
• розмір, більший за невеликий, без мети збуту - частина перша ст. 309 КК;
• великий розмір без мети збуту - більш тяжка частина ст. 309;
• будь-який розмір із метою збуту - ст. 307, де великий і особливо великий розміри вже є кваліфікуючими ознаками;
• повторність, вчинення за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, залучення неповнолітнього, збут у місцях проведення навчальних, спортивних чи культурних заходів - окремі обтяжливі ознаки, які піднімають санкцію.

За якими ознаками слідство доводить мету збуту

Прямий доказ наміру буває рідко - здебільшого мету виводять із сукупності обставин. Обвинувачення зазвичай спирається на такий набір аргументів:

• речовина розфасована на окремі дози, приблизно однакові за вагою;
• поряд вилучено ваги, зіп-пакети, пакувальні матеріали;
• кількість помітно більша за те, що людина могла спожити сама;
• у телефоні є листування про ціни, адреси чи місця закладок;
• за висновком наркологічної експертизи ознак залежності немає;
• є показання покупця або матеріали оперативної закупки.

Жодна з цих ознак сама по собі збуту не доводить. Захист працює з кожною окремо: розфасовка може пояснюватися формою, у якій речовина була придбана, ваги - іншим побутовим призначенням, а листування взагалі потребує перевірки на належність саме цій особі.

Оперативна закупка: межа між викриттям і провокацією

Справи за ст. 307 здебільшого будуються на негласних слідчих (розшукових) діях: контролі за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, аудіо- та відеоконтролі особи, знятті інформації з телекомунікаційних мереж.

Закон прямо забороняє провокувати людину до вчинення злочину заради подальшого викриття - про це йдеться в ст. 271 КПК. Якщо ініціатива весь час йшла від закупника, а до цього епізоду людина нічого не збувала, це стає предметом серйозного спору в суді.

Захист перевіряє підстави для проведення таких дій: постанову прокурора про контроль за вчиненням злочину, ухвали слідчого судді на інші негласні дії та повноту відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК. Докладніше про негласні слідчі дії та про визнання доказів недопустимими - в окремих матеріалах.

Експертиза речовини і ланцюг її зберігання

Вид речовини та її розмір встановлює лише експертиза. Записи на кшталт «речовина, схожа на наркотичний засіб» доказом не є, і кваліфікація без експертного висновку неможлива.

Уважно звіряють вагу в протоколі вилучення з вагою, яка надійшла експертові; спосіб опечатування пакунка й коло осіб, які мали до нього доступ; чи правильно визначено масу, яка впливає на розмір: для одних засобів це маса діючої речовини, для інших (канабіс, макова солома) - уся висушена маса; чи дотримано порядок проведення обшуку та особистого огляду.

Порушення на етапі вилучення - не формальність, а реальна підстава ставити питання про недопустимість доказів. Як має проходити обшук і вилучення речей, ми розібрали окремо.

Коли закон дає шанс на звільнення від відповідальності

У Кодексі є два спеціальних механізми, які працюють лише за суворих умов і лише до певного моменту.

Ключове слово в обох - добровільність. Видача пакунка під час обшуку, коли його однаково знайшли б за кілька хвилин, добровільною не вважається. Рішення про звільнення ухвалює суд, тому кожну умову потрібно підтверджувати документами: довідкою закладу, датою звернення, підтвердженням реального проходження курсу.

Звільнення через добровільну здачу можливе навіть тоді, коли дії мали мету збуту, а звільнення через початок лікування - лише за дії без такої мети. На епізоди самого збуту не поширюється жодна з підстав - і обіцяти протилежне було б неправдою.

• добровільна здача речовини разом із повідомленням джерела її придбання або іншим сприянням розкриттю злочинів у сфері обігу наркотиків - підстава для звільнення від відповідальності за незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання за першими частинами ст. 307 і ст. 309, у тому числі коли їх учинено з метою збуту; на сам збут вона не поширюється;
• добровільне звернення до лікувального закладу і початок лікування від наркоманії - окрема підстава для звільнення від відповідальності за дії, передбачені частиною першою ст. 309.

Що робити в перші години

Найбільше шкоди люди завдають собі самі в перші години - поясненнями «щоб швидше відпустили». Спокій і точність тут важать більше, ніж бажання все пояснити.

• не давати пояснень на місці без захисника - сказане часто лягає в основу версії про збут;
• вимагати внести до протоколу всі зауваження: де саме знайдено речовину, хто до неї торкався, чи були поняті;
• не підписувати незаповнені або частково заповнені бланки;
• одразу заявити про потребу в захиснику - за угодою або за призначенням;
• зафіксувати стан здоров'я, якщо застосовувалася фізична сила.

Робота захисту у справі за ст. 307 або 309

Захист у наркотичній справі - це передусім робота з матеріалами. Адвокат простежує шлях речовини від моменту вилучення до експертного висновку, перевіряє законність негласних дій, аналізує, чим саме обґрунтовано мету збуту, готує клопотання та скарги слідчому судді.

Окремий напрям - кваліфікація. Перехід зі ст. 307 на ст. 309 змінює категорію кримінального правопорушення і весь набір можливих наслідків. Паралельно вирішується питання запобіжного заходу - як його обирають, описано окремо.

Гарантувати результат у кримінальній справі не може ніхто. Але від того, наскільки рано з'явився захисник і наскільки прискіпливо перевірено кожен доказ, залежить дуже багато.